Жирафа
СсавецьМегафаунаРослиноїдна тварина

South African giraffe (Giraffa camelopardalis giraffa) у Національному парку Крюгера.
Зображення: Charles J. Sharp, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons.
Огляд
Жирафи (рід Giraffa) — найвищі з нині живих наземних тварин, батьківщина яких — Африка на південь від Сахари. Їхні непропорційно довгі шия й ноги, характерний малюнок хутра, осикони (рогоподібні вирости черепа) та спеціалізована серцево-судинна система — найпримітніші зовні риси серед усіх великих африканських ссавців. Нещодавні генетичні дослідження запропонували поділити те, що традиційно вважали одним видом, на кілька видів; класифікації в різних джерелах різняться.
Середовище й ареал
Жирафи трапляються в саванах, світлих рідколіссях і на травʼянистих рівнинах із поодинокими деревами в низці регіонів Африки. У строгому сенсі вони не мігрують, але сезонно переміщуються, стежачи за наявністю корму й води. Через зміни землекористування популяції в межах ареалу дедалі більше фрагментуються.
Живлення
Жирафи живляться, обʼїдаючи дерева й кущі: їхній корм — здебільшого листя й пагони дерев і чагарників, особливо видів Acacia. Довгі шиї, чіпкі язики та жорсткі тканини губ і піднебіння дають їм змогу поїдати колючу рослинність, до якої багатьом іншим рослиноїдним тваринам непросто дістатися. Дика жирафа значну частину кожного дня проводить за годуванням.
Поведінка
Жирафи утворюють нещільні соціальні групи, склад яких із часом змінюється (динаміка «поділ–злиття»). Малят іноді залишають у «ясельних» групах, поки дорослі годуються на відстані. Самці жирафи вдаються до поведінки, яку називають «поєдинками шиями»: у сезон розмноження вони замахуються довгими шиями й бʼють ними один одного, щоб встановити домінування.
Людина й охорона
До загроз для жираф належать утрата й фрагментація оселищ, громадянські конфлікти в частині ареалу, незаконне полювання заради мʼяса й шкур, а також витіснення популяцій інфраструктурою та сільським господарством. Кілька популяцій жирафи й визнаних підвидів (або видів — залежно від класифікації) перебувають під значною загрозою. Актуальний статус окремих популяцій найкраще брати з Червоного списку МСОП і від чинних природоохоронних організацій.
Пов’язані охоронні оцінки
Жоден окремий статус не стосується цього профілю. МСОП вважає всіх цих тварин одним видом і оцінює їх разом. Цей профіль спирається на джерела, що поділяють їх на кілька видів, тож одна наведена нижче оцінка не дає кожному з них власного статусу.
Оцінено як один вид:Giraffe (Giraffa camelopardalis)
Уразливий (VU)Відповідає джерелу
Запис FaunaHub збігається з опублікованими даними Червоного списку МСОП для цього виду (глобальна оцінка, 2016), перевірено 9 жовтня 2026.
Джерело й дати
- Оцінений таксон
- Giraffa camelopardalis
- Оцінено
- 2016, глобальна оцінка; цю версію опубліковано 2018
- Таксон МСОП
- 9194
- Перевірено FaunaHub
- 9 жовтня 2026, за експортом Червоного списку МСОП від 28 липня 2026
- Запис FaunaHub
- перевірено 16 червня 2026 — дані про ареал, тенденцію й загрози ще чекають перевірки джерел
Категорії Червоного списку МСОП з часом переглядають. FaunaHub не є природоохоронним органом; перевіряйте актуальну оцінку, перш ніж на неї покладатися.
Зовнішність і розпізнавання
Жирафу неможливо сплутати з жодною іншою живою твариною. Уже сам силует — надзвичайно довга шия й довгі ноги, вузьке тіло з глибокою грудною кліткою та похила спина — дає змогу безпомилково визначити тварину з будь-якої розумної відстані. На голові є одна або кілька пар кісткових осиконів, укритих шкірою, з невеликим темним пучком шерсті; осикони зазвичай є в обох статей, але в дорослих самців, які беруть участь у «поєдинках шиями», вони, як правило, більші, товщі й голіші на верхівці.
Основний тон хутра — від жовтувато-бурого до кремового, його переривають темніші плями, форма, контур і розташування яких різняться між видами й підвидами. У жирафи сітчастої — великі багатокутні плями з чіткими краями, розділені різкими світлими лініями; у жирафи масайської — неправильні плями із зубчастими краями; Rothschild's giraffe і жирафа південна мають власні варіанти. Індивідуальний малюнок плям унікальний, і дослідники регулярно використовують його для розпізнавання особин. Хвіст відносно короткий для такого тіла й закінчується довгою темною китицею.
Схожі тварини
Окапі (Okapia johnstoni) — найближчий живий родич жирафи: лісовий вид Центральної Африки зі значно коротшою шиєю й разюче іншим малюнком хутра. Жодна інша жива тварина не має будови тіла, близької до жирафиної.
Більше фото: Жирафа

Rothschild's giraffes пʼють воду — характерна поза з широко розставленими ногами дає жирафам змогу дотягнутися до води.
Зображення: Timothy Akolamazima, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons.

Левиця намагається повалити жирафу — попри свої розміри, жирафи відчувають реальний тиск хижаків.
Зображення: Buiobuione, CC BY 4.0, через Wikimedia Commons.
Факти з джерелами
Кожне значення нижче простежено до конкретного джерела, яке його зазначає. Відкрийте доказ рядка, щоб побачити джерело, де в ньому шукати й наскільки впевнено воно підтримує значення. Джерела перевірено 22 вересня 2026.
Значення перекладено з англійських формулювань; джерела англомовні.
| Факт | Що зазначає джерело | Доказ |
|---|---|---|
| Розмір тіла | Самці заввишки близько 5,7 м до верхівок рогів — 3,3 м у холці при довжині шиї 2,4 м; самиці на 0,7–1 м нижчіЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. Статі істотно різняться, тому їх наведено окремо. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Маса тіла | 1180–1930 кгЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Тривалість життя | 10–15 років у дикій природі; 20–27 років у неволіЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Ареал | Африка на південь від Сахари — до сходу Трансваалю, Наталю й півночі БотсваниЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Середовище існування | Савани, травʼянисті рівнини та світлі рідколісся на сухих ґрунтах з акаціями; також чагарникові лісиЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Живлення | Листоїдна: листя, квітки, насінні стручки й плоди, а основний корм — листя акаційЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Добова активність | Денна; годується й пʼє вранці та ввечері, а вночі відпочиває стоячиЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
| Соціальна структура | Нещільні, нестійкі стада по 10–20 особин, іноді до 70; особини вільно приєднуються до стада й залишають йогоЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. | Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємоAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
|
Джерела для фактів вище
- УніверситетAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of ZoologyПідтверджує: Розмір тіла, маса, тривалість життя, географічний ареал, середовище існування, живлення, добова активність і соціальна структура — для Giraffa camelopardalis. Отримано 22 вересня 2026.Обмеження: Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.

