Жирафа

СсавецьМегафаунаРослиноїдна тварина

South African giraffe (Giraffa camelopardalis giraffa) стоїть у сухій савані в Національному парку Крюгера.

South African giraffe (Giraffa camelopardalis giraffa) у Національному парку Крюгера.

Зображення: Charles J. Sharp, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons.

Огляд

Жирафи (рід Giraffa) — найвищі з нині живих наземних тварин, батьківщина яких — Африка на південь від Сахари. Їхні непропорційно довгі шия й ноги, характерний малюнок хутра, осикони (рогоподібні вирости черепа) та спеціалізована серцево-судинна система — найпримітніші зовні риси серед усіх великих африканських ссавців. Нещодавні генетичні дослідження запропонували поділити те, що традиційно вважали одним видом, на кілька видів; класифікації в різних джерелах різняться.

Середовище й ареал

Жирафи трапляються в саванах, світлих рідколіссях і на травʼянистих рівнинах із поодинокими деревами в низці регіонів Африки. У строгому сенсі вони не мігрують, але сезонно переміщуються, стежачи за наявністю корму й води. Через зміни землекористування популяції в межах ареалу дедалі більше фрагментуються.

Живлення

Жирафи живляться, обʼїдаючи дерева й кущі: їхній корм — здебільшого листя й пагони дерев і чагарників, особливо видів Acacia. Довгі шиї, чіпкі язики та жорсткі тканини губ і піднебіння дають їм змогу поїдати колючу рослинність, до якої багатьом іншим рослиноїдним тваринам непросто дістатися. Дика жирафа значну частину кожного дня проводить за годуванням.

Поведінка

Жирафи утворюють нещільні соціальні групи, склад яких із часом змінюється (динаміка «поділ–злиття»). Малят іноді залишають у «ясельних» групах, поки дорослі годуються на відстані. Самці жирафи вдаються до поведінки, яку називають «поєдинками шиями»: у сезон розмноження вони замахуються довгими шиями й бʼють ними один одного, щоб встановити домінування.

Людина й охорона

До загроз для жираф належать утрата й фрагментація оселищ, громадянські конфлікти в частині ареалу, незаконне полювання заради мʼяса й шкур, а також витіснення популяцій інфраструктурою та сільським господарством. Кілька популяцій жирафи й визнаних підвидів (або видів — залежно від класифікації) перебувають під значною загрозою. Актуальний статус окремих популяцій найкраще брати з Червоного списку МСОП і від чинних природоохоронних організацій.

Пов’язані охоронні оцінки

Жоден окремий статус не стосується цього профілю. МСОП вважає всіх цих тварин одним видом і оцінює їх разом. Цей профіль спирається на джерела, що поділяють їх на кілька видів, тож одна наведена нижче оцінка не дає кожному з них власного статусу.

Оцінено як один вид:Giraffe (Giraffa camelopardalis)

Уразливий (VU)Відповідає джерелу

Запис FaunaHub збігається з опублікованими даними Червоного списку МСОП для цього виду (глобальна оцінка, 2016), перевірено 9 жовтня 2026.

Джерело й дати
Оцінений таксон
Giraffa camelopardalis
Оцінено
2016, глобальна оцінка; цю версію опубліковано 2018
Таксон МСОП
9194
Перевірено FaunaHub
9 жовтня 2026, за експортом Червоного списку МСОП від 28 липня 2026
Запис FaunaHub
перевірено 16 червня 2026 — дані про ареал, тенденцію й загрози ще чекають перевірки джерел

Оцінка Червоного списку МСОП (2016)

Категорії Червоного списку МСОП з часом переглядають. FaunaHub не є природоохоронним органом; перевіряйте актуальну оцінку, перш ніж на неї покладатися.

Зовнішність і розпізнавання

Жирафу неможливо сплутати з жодною іншою живою твариною. Уже сам силует — надзвичайно довга шия й довгі ноги, вузьке тіло з глибокою грудною кліткою та похила спина — дає змогу безпомилково визначити тварину з будь-якої розумної відстані. На голові є одна або кілька пар кісткових осиконів, укритих шкірою, з невеликим темним пучком шерсті; осикони зазвичай є в обох статей, але в дорослих самців, які беруть участь у «поєдинках шиями», вони, як правило, більші, товщі й голіші на верхівці.

Основний тон хутра — від жовтувато-бурого до кремового, його переривають темніші плями, форма, контур і розташування яких різняться між видами й підвидами. У жирафи сітчастої — великі багатокутні плями з чіткими краями, розділені різкими світлими лініями; у жирафи масайської — неправильні плями із зубчастими краями; Rothschild's giraffe і жирафа південна мають власні варіанти. Індивідуальний малюнок плям унікальний, і дослідники регулярно використовують його для розпізнавання особин. Хвіст відносно короткий для такого тіла й закінчується довгою темною китицею.

Схожі тварини

Окапі (Okapia johnstoni) — найближчий живий родич жирафи: лісовий вид Центральної Африки зі значно коротшою шиєю й разюче іншим малюнком хутра. Жодна інша жива тварина не має будови тіла, близької до жирафиної.

Rothschild's giraffes (Giraffa camelopardalis rothschildi) широко розставляють ноги, щоб напитися біля водопою.

Rothschild's giraffes пʼють воду — характерна поза з широко розставленими ногами дає жирафам змогу дотягнутися до води.

Зображення: Timothy Akolamazima, CC BY-SA 4.0, через Wikimedia Commons.

Левиця нападає на дорослу жирафу (Giraffa camelopardalis) в африканській савані.

Левиця намагається повалити жирафу — попри свої розміри, жирафи відчувають реальний тиск хижаків.

Зображення: Buiobuione, CC BY 4.0, через Wikimedia Commons.

Факти з джерелами

Кожне значення нижче простежено до конкретного джерела, яке його зазначає. Відкрийте доказ рядка, щоб побачити джерело, де в ньому шукати й наскільки впевнено воно підтримує значення. Джерела перевірено 22 вересня 2026.

Значення перекладено з англійських формулювань; джерела англомовні.

Факти з джерелами — Жирафа, із джерелом для кожного
Розмір тілаСамці заввишки близько 5,7 м до верхівок рогів — 3,3 м у холці при довжині шиї 2,4 м; самиці на 0,7–1 м нижчіЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи. Статі істотно різняться, тому їх наведено окремо.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
Маса тіла1180–1930 кгЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
Тривалість життя10–15 років у дикій природі; 20–27 років у неволіЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
АреалАфрика на південь від Сахари — до сходу Трансваалю, Наталю й півночі БотсваниЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
Середовище існуванняСавани, травʼянисті рівнини та світлі рідколісся на сухих ґрунтах з акаціями; також чагарникові лісиЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
ЖивленняЛистоїдна: листя, квітки, насінні стручки й плоди, а основний корм — листя акаційЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
Добова активністьДенна; годується й пʼє вранці та ввечері, а вночі відпочиває стоячиЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.
Соціальна структураНещільні, нестійкі стада по 10–20 особин, іноді до 70; особини вільно приєднуються до стада й залишають йогоЗазначено для опорного виду цього профілю, а не для всієї групи.
Відповідає джерелу · Animal Diversity Web — звідки ми знаємо
Animal Diversity Web — University of Michigan Museum of Zoology
Перевірено FaunaHub
22 вересня 2026
Обмеження
Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.

Джерела для фактів вище

  • УніверситетAnimal Diversity Web — University of Michigan Museum of ZoologyПідтверджує: Розмір тіла, маса, тривалість життя, географічний ареал, середовище існування, живлення, добова активність і соціальна структура — для Giraffa camelopardalis. Отримано 22 вересня 2026.Обмеження: Нарис із колегіальним редагуванням, написаний здебільшого студентами під наглядом викладачів. Дані зведено з літератури, а не з одного дослідження, і деякі з них регіональні.

Поширені запитання — Жирафа

Чому в жираф такі довгі шиї?
Провідні еволюційні гіпотези повʼязують це з живленням (доступом до рослинності, до якої не можуть дотягнутися інші тварини, що обʼїдають дерева й кущі) та внутрішньовидовою конкуренцією між самцями. Імовірно, свій внесок зробили обидва чинники. Попри свою довжину, шия жирафи містить ті самі сім хребців, що й в інших ссавців, — просто окремі кістки значно довші.
Якого зросту жирафа?
Жирафи — найвищі з нині живих наземних тварин. Зріст різниться залежно від особини й популяції; точні цифри слід брати з конкретних досліджень. Новонароджені малята вже при народженні великі, що відображає тривалу вагітність, типову для ссавців розміру жирафи.
Як жирафи пʼють воду?
Оскільки передні ноги в жираф довгі, а шия, хоч і довга, не дістає до землі, коли тварина стоїть, жирафам доводиться широко розставляти передні ноги й незграбно опускати голову, щоб дотягнутися до води, — у такій позі вони на якийсь час стають уразливими для хижаків, що полюють із засідки.
Чи існує кілька видів жирафи?
Традиційно всіх жираф вважали одним видом (Giraffa camelopardalis) із кількома підвидами. Нещодавні генетичні дослідження запропонували поділити їх на кілька видів. Класифікація — галузь активних досліджень, і в різних джерелах вона різниться.